20 липня, субота. Посту немає.
Влахернської ікони Божої Матері. Оновлення ікони «Спас Нерукотворний» у Борисо-Глібському монастирі Ізюмської єпархії (1997).
Прп. Фоми, що в Малеї (Х). Прп. Акакія, про якого розповідається у Ліствиці (VI). Мчч. Перегрина, Лукіана, Помпея, Ісихія, Папія, Саторнина і Германа (II). Прмчч. Єпіктета пресвітера та Астіона ченця (290). Мч. Євангела (III–IV). Мц. Киріакії (IV). Прп. Євдокії, в інокинях Євфросинії, кнг. Московської (1407). Сщмч. Павла Чернишова пресвітера (1918). Знайдення мощей прп. Герасима Болдинського (2001).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Одному з тих, хто хотів іти слідом за Господом, Він сказав: «Син Людський не має, де прихилити голову» (Мф. 8:20), а іншому, який хотів спершу поховати батька, сказав: залиш мертвого; його поховають інші, а ти йди за Мною. Це означає, що хто хоче йти за Господом, тому не слід очікувати від цього слідування на землі жодної розради, а одних лише поневірянь, нужд і скорбот, і що життєві клопоти, навіть найзаконніші, не сумісні з цим слідуванням.
Треба відмовитися від усього рішуче, щоб ніщо вже не прив’язувало до землі; потім приректи себе на всебічні страждання або хрест і, спорядившись таким чином, йти за Господом. Така пряма воля Господня!
Але кому ця заповідь — апостолам тільки чи всім християнам? Розсуди кожен сам.
Відкинути себе і взяти хрест — чи всім сказано? Потім, полюбити Господа більше за батька і матір, братів і сестер, дружину і дітей — чи всім сказано? Висновок зрозумілий. Як же бути? Одного разу й апостоли пропонували таке запитання Господу, і Він відповів їм: «Неможливе для людей можливе для Бога» (Лк. 18:27).
