Прп. Фоми, що в Малеї (Х). Прп. Акакія, про якого розповідається у Ліствиці (VI).
Мчч. Перегрина, Лукіана, Помпея, Ісихія, Папія, Саторнина і Германа (II). Прмчч. Єпіктета пресвітера та Астіона ченця (290). Мч. Євангела (III–IV). Мц. Киріакії (IV). Прп. Євдокії, в інокинях Євфросинії, кнг. Московської (1407). Сщмч. Павла пресвітера (1918). Знайдення мощей прп. Герасима Болдинського (2001).
Влахернської ікони Божої Матері. Оновлення ікони «Спас Нерукотворний» у Борисо-Глібському монастирі Ізюмської єпархії (1997).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ЄВАНГЕЛІЄ, КОТРЕ ЧИТАЄТЬСЯ СЬОГОДНІ У ХРАМАХ, ГОВОРИТЬ: ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ ПОДІБНЕ ЗЕРНУ ГІРЧИЧНОМУ ТА ЗАКВАСЦІ.
МАЛЕНЬКЕ ГІРЧИЧНЕ ЗЕРНО ВИРОСТАЄ У ВЕЛИКИЙ КУЩ, ЗАКВАСКА ПРОНИКАЄ У ЗАМІШАНЕ ТІСТО ТА РОБИТЬ ЙОГО ПРОКИСШИМ.
ТУТ, З ОДНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ, ОБРАЗ ЦЕРКВИ, ЯКА СПОЧАТКУ СКЛАДАЛАСЯ ТІЛЬКИ З АПОСТОЛІВ ТА КІЛЬКОХ ІНШИХ ЛЮДЕЙ, ПОТІМ РОЗРОСЛАСЯ І СТАЛА БАГАТОЧИСЕЛЬНОЮ, ПРОНИКЛА У ВСЕ ЛЮДСТВО;
З ІНШОЇ – ОБРАЗ ДУХОВНОГО ЖИТТЯ, ЯКИЙ РОЗКРИВАЄТЬСЯ У КОЖНІЙ ОКРЕМО ЛЮДИНІ. ПЕРША ЗЕРНИНА ЇЇ – ЦЕ НАМІРИ ТА РІШУЧІСТЬ СПАСТИСЯ ЧЕРЕЗ БОГОДОГОЖДАННЯ У ВІРІ В ГОСПОДА СПАСИТЕЛЯ.
ЦЯ РІШУЧІСТЬ, ЯКОЮ БИ МІЦНОЮ ВОНА НЕ БУЛА, СХОЖА НА МАЛУ КРАПКУ. СПОЧАТКУ ВОНА ЗАЙМАЄ ТІЛЬКИ СВІДОМІСТЬ ТА САМОДІЯЛЬНІСТЬ; З ЦЬОГО ПОТІМ РОЗВИВАЄТЬСЯ ВСЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ДУХОВНОГО ЖИТТЯ.
САМА СОБОЮ ВОНА РОЗМНОЖУЄТЬСЯ У РУХАХ ТА СИЛІ І МУЖНІЄ, А У ВІДНОШЕННІ ДО ДУШІ – ПОЧИНАЄ ПРОНИКАТИ У ВСІХ ЇЇ СИЛАХ – У РОЗУМІ, ВОЛІ, ПОЧУТТІ ТА НАПОВНЮЄ ЇХ СОБОЮ, РОБИТЬ ВКИСЛИМИ ПО СВОЄМУ ДУХУ, ПРОНИКАЄ І ВСЕ СКЛАД ЄСТВА ЛЮДСЬКОГО І ТІЛО, І ДУШУ, І ДУШ, У ЯКОМУ ЗАРОДЖУЄТЬСЯ.