| Cедмиця 17 після П’ятидесятниці. | Посту немає. |
|
Мчч. Трофима, Савватія і Доримедонта (276). Мч. Зосими пустельника (IV). Блгв. вел. кн. Iгоря Київського і Чернігівського, чудотворця (1147). Блгвв. кнн. Феодора Смоленського (1299) і чад його Давида (1321) і Константина, Ярославських чудотворців. Сщмч. Константина Голубєва пресвітера і з ним 2-х мучеників (1918); сщмч. Миколая Іскровського пресвітера (1919). Прп. Олексія Зосимовського (1928). Сщмч. Нила Смирнова пресвітера, прмц. Марії Мамонтової-Шашиної (1938). Св. Митрофана Воздвиженського спов., пресвітера (1938). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: Еф. 4:14-19 (зач. 225). Євангеліє.: Лк. 4:16-22 (зач. 13). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Господь не сповістити лише прийшов про літо сприятливе, а й приніс його. Де ж воно? У душах вірян. Земля ніколи не буде перетворена на рай, поки існуватиме чинний порядок речей; але вона є і буде поприщем приготування до райського життя. Початки його покладаються в душі; можливість цьому – у благодаті Божій; благодать же приніс Господь наш Іісус Христос – приніс, отже, для душ літо сприятливе. Хто слухає Господа і виконує все заповідане Ним, той одержує благодать і силою її насолоджується в собі літом сприятливим. Це вірно здійснюється у всіх тих, хто щиро вірує і діє по вірі.
Думками не наповниш душу цією приємністю; треба діяти, і приємність вселиться сама собою. Зовнішнього покою може не бути ніякого, а сам лише внутрішній, але він невід’ємний від Христа. Втім, завжди буває так, що, як тільки запанує внутрішній спокій, зовнішні тривоги не мають тяжкості і гіркоти. Отже, і з цього боку є літо сприятливе; тільки ззовні воно здається холодною зимою.
