| Cедмиця 30 після П’ятидесятниці | Різдвяний піст. |
|
Передсвято Різдва Христового. Сщмч. Ігнатія Богоносця (107). Свт. Філогонія, єп. Антіохійського (близько 323). Свт. Даниїла, архієп. Сербського (1338). Прп. Iгнатія, архім. Печерського, в Дальніх печерах (1435). Свт. Антонія, архієп. Воронезького (1846). Прав. Iоанна Кронштадтського (1908). Сщмч. Миколая Чернишова пресвітера та мц. Варвари Чернишової (1919). Новодворської та Леньківської (Новгород-Сіверської), йменованої «Спасителька потопаючих», ікон Божої Матері. |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На утрені: – Мф. 6:1-13 (зач. 16). На літургії: – Апостол: Євр. 11:8,11-16 (зач. 327).; Сщмч.(під зачало): Євр. 4:14-5:6 (зач. 311). Євангеліє.: Мк. 10:23-32 (зач. 46); Сщмч.: Мк. 9:33-41 (зач. 41); Прав.: Мф. 5:14-19 (зач. 11). Апостольські читання прав. Іоанну і сщмчю Ігнатію ті самі. |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Почувши слово Господа про тяжкість багатим увійти у Царство Боже, учні подумали: «хто ж може спастись?» (Мк. 10:26). Господь сказав на це: «людям це неможливо, але не Богові, бо все можливо Богові» (Мк. 10:27). Неможливо відмовитися від користолюбства без благодатного впливу на серце; неможливо впоратися і зі всякою іншою пристрастю, і зі всім гріхом, що живе в нас, і зі всім його породженням без благодаті Божої.
Благодать Божа дається по вірі в Господа, в таїнствах Святої Церкви. Тримайся ж міцніше Святої Церкви Божої та всіх її установлень, і сила Божа, яка допомагає на всяке добро, завжди буде перебувати з тобою. Тільки при цьому завжди пам’ятай, що освітлювальні й животворні ці установлення – засоби, а не ціль; тому й проходь їх лише для того, щоб під дією їхньою оживити та підживити приховані в тобі благодатні сили, і виходити потім на працю свою мужем міцним, готовим до всякого доброго діла (пор. 2 Тим. 3:17). Якщо утримаєш прийняте в собі й не даси йому виходу в ділах благих, будеш не правий – так само як неправий той, хто цурається всього церковного. Через неправих ревнителів благочестя сам лад благочесного життя зазнає нарікання: але це не позбавляє цей лад значення та не виправдовує розумників, котрі цураються його на цій лише підставі.
Спаситель за зразок віри і життя ставить дитя. Простота віри народжує простоту життя; з тієї й іншої походить зразковий лад моральний. Впустіть сюди мудрування — воно спричинить розлад усередині і під виглядом кращого влаштування справ усе життя розладнає. Мудрування завжди кривить: “то не так, інше не так; дай-но я все влаштую по-новому; старе негоже, набридло”.
Але ніколи ще ніде нічого доброго воно не влаштувало, а тільки все розлаштовує. Розуму слід слухати те, що заповідано Господом. Щоправда, він називається царем у голові, але цьому цареві не дано законодавчої влади, а тільки виконавча. Тільки-но візьметься він законотворчо працювати, то нагородить хтозна-що, розладнає і моральні, і релігійні, і життєві, і політичні порядки; все піде догори дриґом.
Велике нещастя для суспільства, коли в ньому дають розуму свободу ширяти, не стримуючи його Божественною істиною! Це гнів Божий. Про нього сказано: “сховайся на хвилю малу, поки гнів не перейде!” (Іс. 26:20). У цьому розпалі розумової норовливості найкраще ховатися в простоту віри. Як під час бурі краще сидіти вдома і не виходити в самовпевненості на боротьбу з нею; так і під час бурхливого свавілля розуму краще не виходити на боротьбу з ним і не хапатися за зброю міркування, щоб протистояти йому. Простота віри сильніша за мудрування; зодягнися в неї, як у броню (1Сол. 5:8), і встоїш.
