| Седмиця 26-та після П’ятидесятниці. Глас 8. Різдвяний піст. |
 Їжа з олією.
|
Прор. Авдія
(з 12-ти) (IX до Р.Х.). Мч. Варлаама (бл. 304). 
Прпп. Варлаамаі Іасафа, царевича Індійського, й батька його Авеніра царя (IV). 
Свт. Філарета, митр. Московського (1867).
Мч. Іліодора (біл. 273). Мч. Ази і з ним 150-ти воїнів (284-305). Прп. Іларіона чудотворця, Грузинського (875). Прп. Варлаама, ігумена Печерського (1065). Знайдення мощей прмч. Адріана Пошехонського, Ярославського (1625). Прп. Порфирія Кавсокалівіта (1991). Прп. Олексія Карпаторуського (1947).
Сщмч. Іоанна пресвітера (1920). Сщмчч. Порфирія, єп. Сімферопольського, Іоасафа, єп. Чистопольського, Сергія, Михаїла, Олександра, Іоанна, Констянтина, Олександра, Ігнатія, Симеона, Іоанна, Іоанна, Димитрія, Якова, Якова пресвітерів, прмчч. Іоасафа, Геннадія, Петра, Герасима, Михаїла, мчч. Валентина, Петра, Леоніда, Тимофея (1937).
Ікони Божої матері, йменованої “У скорботах і печалях Утішання” (1863).
Євангельські Читання
Утр. – Ин., 35 зач. (от полу́), X, 1-9. Лит. – 1 Тим., 281 зач., I, 18-20; II, 8-15. Лк., 78 зач., XV, 1-10. Свт.: Еф., 233 зач., VI, 10-17. Мф., 11 зач., V, 14-19.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“ПРИТЧА ПРО ВІВЦЮ, ЯКА ЗАБЛУКАЛА, ТА ДРАХМУ (МОНЕТУ) ВТРАЧЕНУ”.
ЯКИМ ВЕЛИКИМ Є МИЛОСЕРДЯ БОЖЕ ДО НАС ГРІШНИХ! ЗАЛИШАЄ ВСІХ СПРАВНИХ ТА ЗВЕРТАЄТЬСЯ ДО НЕСПРАВНИХ, ЩОБ ЇХ ВИПРАВИТИ; ШУКАЄ ЇХ, І КОЛИ ЗНАХОДИТЬ, САМ РАДІЄ ТА КЛИЧЕ ВСЕ НЕБО ПОРАДІТИ З НИМ. ЯК ЖЕ ЦЕ ШУКАЄ? ХІБА ВІН НЕ ЗНАЄ, ДЕ МИ, ВІДСТУПИВШИ ВІД НЬОГО?
ЗНАЄ І БАЧИТЬ ВСЕ, АЛЕ ЯКБИ Ж СПРАВА БУЛА ТІЛЬКИ ЗА ТИМ, ЩОБ ВЗЯТИ І ПЕРЕНЕСТИ ДО СВОЇХ, ТО ВІДРАЗУ Ж БИ ВСІ ГРІШНИКИ ЗНОВУ БУЛИ У СВОЄМУ ЧИНІ. АЛЕ ТРЕБА СПОЧАТКУ НАЛАШТУВАТИ ДО ПОКАЯННЯ, ЩОБ ЗВЕРНЕННЯ ТА ПОВЕРНЕННЯ ДО ГОСПОДА БУЛО ВІЛЬНИМ, А ЦЬОГО НЕ МОЖНА ЗРОБИТИ ТІЛЬКИ ПОВЕЛІННЯМ АБО ЯКИМ-НЕБУДЬ ЗОВНІШНІМ РОЗПОРЯДЖЕННЯМ.
ШУКАННЯ ГОСПОДОМ ГРІШНИКА ПОЛЯГАЄ У ТОМУ, ЩОБ СПРЯМУВАТИ ЙОГО НА ПОКАЯННЯ. ВСЕ НАВКОЛО ЙОГО ВЛАШТОВУЄ ВІН ТАК, ЩОБ ГРІШНИК СХАМЕНУВСЯ І, ПОБАЧИВШИ БЕЗОДНЮ, ДО ЯКОЇ ПРАГНЕ, ПОВЕРНУВСЯ НАЗАД. СЮДИ Ж НАПРАВЛЕНІ ВСІ ОБСТАВИТИ ЖИТТЯ, ВСІ ЗУСТРІЧІ З ХВИЛИНАМИ ГОРЯ ТА РАДОСТІ, НАВІТЬ СЛОВА ТА ПОГЛЯДИ. І ВНУТРІШНІ ДІЯННЯ БОЖІ ЧЕРЕЗ СОВІСТЬ ТА ІНШІ ПОЧУТТЯ, ЩО ЛЕЖАТЬ У СЕРЦІ, НІКОЛИ НЕ ПРИПИНЯЮТЬСЯ.
СКІЛЬКИ РОБИТЬСЯ ДЛЯ НАВЕРНЕННЯ ГРІШНИКІВ НА ШЛЯХ ДОБРОЧЕСНОСТІ, А ГРІШНИКИ ВСЕ ЗАЛИШАЮТЬСЯ ГРІШНИКАМИ!.. МОРОК НАВОДИТЬ ВОРОГ, І ЇМ ДУМАЄТЬСЯ, ЩО ВСЕ НІЧОГО, ПРОЙДЕ; А ЯКЩО І НАПАДАЮТЬ ТРИВОГИ, ТО ВОНИ ГОВОРЯТЬ: “ЗАВТРА ПОКИНУ”, І ЗАЛИШАЮТЬСЯ У КОЛИШНЬОМУ ПОЛОЖЕННІ. ТАК ПРОХОДИТЬ ДЕНЬ ЗА ДНЕМ; БАЙДУЖІСТЬ ДО СВОГО СПАСІННЯ РОСТЕ І РОСТЕ. ЩЕ НЕДОВГО І ВОНО ПЕРЕЙДЕ ВЖЕ У ЖОРСТОКІШИЙ ГРІХ. АЛЕ ЧИ ПРИЙДЕ ТОДІ ЗВЕРНЕННЯ – ХТО ЗНАЄ.
