| Неділя 5 після Пасхи. | Посту немає. |
|
Мчч. Фалалея, Олександра та Астерія (близько 284). Мч. Аскалона (близько 287). Прпп. Завулона та Сосанни, батьків рівноап. Ніни. Блгв. кн. Довмонта, у Святому Хрещенні Тимофія, Псковського (1299). Знайдення мощей свт. Олексія, митр. Київського і всієї Русі, чудотворця (1431). Сщмч. Павла Лазарева пресвітера (1919). Прп. Олімпіади Козельщанської (Вербецької) (1938). Сщмч. Гавриїла Полтавського (Коваленка) (1938). Собор мучеників Холмських і Підляських (перехідне святкування в неділю 19 травня або в 1-шу неділю після 19 травня). |
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Земляки самарянки після того, як Спаситель побув у них два дні, говорили їй: “Вже не за твоїми словами віруємо, бо самі чули і знаємо, що Він істинно Спаситель світу, Христос” (Ін.4:42).
І у всіх так буває. Спочатку зовнішнім словом покликаються до Господа або, як у нас тепер, шляхом народження, а потім, коли скуштують ділом, що є життя в Господі, вже не за зовнішньою приналежністю до спільноти християнської тримаються Господа, а за внутрішнім з нею поєднанням. Це й треба всім, хто народжується в спільнотах християнських, поставити собі за правило, тобто не обмежуватися однією зовнішньою приналежністю до Господа, а подбати про те, щоб внутрішньо поєднатися з Ним, щоб потім постійно вже носити свідчення в собі того, що вони стоять в істині. Що ж для цього потрібно? Треба втілити в собі істину Христову. Істина ж Христова – відновлення падшого.
Отже, полиш стару людину, що тліє в похотях оманливих, і вдягнися в нову, створену згідно з Богом у правді й преподобії істини, і будеш сам у собі знати, що Господь Іісус Христос є воістину Спаситель не світу лише, а власне й твій.
