| Седмиця сирна (масляна) — загальниця. | Загальниця. |
|
Мц. Агафії (251). Мц. Феодулії та мчч. Елладія, Макарія і Євагрія (близько 304). Свт. Феодосія, архієп. Чернігівського (1696). Прмц. Олександри Каспарової, мч. Михаїла Амелюшкіна (1942). Єлецької-Чернігівської (1060), Сицилійської, або Дивногірської (1092), та йменованої «Віднайдення загиблих» ікон Божої Матері. |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На утрені: – Свт.: Ін. 10:9-16. На 6-му часі: – Йоїл. 2:12-26. На вечірні: – Йоїл. 3:12-21. На літургії: – Апостол: Свт.: Євр. 13:17-21 (зач. 335). Євангеліє.: Свт.: Лк. 6:17-23 (зач. 24). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Ублажає Господь убогих; тих, що голодні; тих, що плачуть; тих, кого ганьблять, — під тією умовою, якщо все це Сина Людського заради; ублажається, отже, життя, оточене всякого роду нестатками і злиднями. Утіхи, достаток, шана, за словом цим, не являють собою блага; та воно так і є. Але доки в них спочиває людина, вона не усвідомлює того. Тільки коли звільниться із зачарування їхнього — бачить, що вони не представники блага, а тільки примари його.
Душа не може обійтися без утіх, але вони не в матеріальному; не може обійтися без скарбів, але вони не в золоті і сріблі, не в пишних домівках і одежах, не в цій повноті зовнішній; не може обійтися без шани, але вона не в раболіпних поклонах людських. Є інші утіхи, інший достаток, інша шана — духовні, споріднені душі. Хто їх знайде, той не захоче зовнішніх; та не лише не захоче, а зневажить і зненавидить їх заради того, що вони загороджують духовні, не дають бачити їх, тримають душу в затьмаренні, сп’янінні, у примарах. Через те такі всією душею віддають перевагу вбогості, скорботі і безвісності, почуваючись добре серед них, наче в безпечній якійсь огорожі від зачарування спокусами світу. Як же бути тим, до кого все це йде саме собою? Бути у ставленні до всього того, за словом св. апостола, як той, хто не має нічого.
