| Седмиця 24-а після П’ятидесятниці. Глас 6. |
 Дозволяється риба.
|
Мчч. Галактіона
та Єпистимії (III). 
Свт. Іони, архієп. Новгородського (1470). Свт. Тихона, патріарха Московського і всієї Русі.
Апп. від 70-ти Патрова, Єрма, Ліна, Гаїя, Філолога (I). Свт. Григорія, архієп. Александрійського (бл. 813-820). Отців Помісного Собору Руської Православної Церкви 1917–1918 років.
Сщмч. Гавриїла пресвітера (1937).
Євангельські Читання
Утр. – Ів., 36 зач., X, 9-16 . Літ. – 1 Сол., 269 зач., IV, 1-12. Лк., 61 зач., XI, 42-46. Свт.: Євр., 318 зач., VII, 26 – VIII, 2. Ів., 36 зач., X, 9-16.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ГОСПОДЬ ПОЧИНАЄ ДОКОРЯТИ СВОЇМ СУЧАСНИКАМ У ТОМУ, ЩО ВОНИ “НЕ ДБАЮТЬ ПРО СУД ТА ЛЮБОВ БОЖУ”.
ВІДКИДАННЯ ПРАВДИ ТА ЛЮБОВІ – КОРІНЬ ВСЯКИХ НЕГАРАЗДІВ ЯК У СУСПІЛЬСТВІ, ТАК І В КОЖНІЙ ЛЮДИНІ. САМЕ Ж ВОНО ВІДБУВАЄТЬСЯ ВІД ПЕРЕВАЖАННЯ САМОЛЮБСТВА ТА ЕГОЇЗМУ.
КОЛИ ЕГОЇЗМ ПОСЕЛЯЄТЬСЯ У СЕРЦІ, ТО У НЬОМУ РОЗМІЩУЄТЬСЯ ВЕЛИКА КІЛЬКІСТЬ РІЗНИХ ПРИСТРАСТЕЙ. САМ ВІН ВРАЖАЄ ПРАВДУ ТА ЛЮБОВ, ЯКІ ВИМАГАЮТЬ САМОВІДДАНОСТІ, А ПРИСТРАСТІ, ЯКІ ЇХ ПОРОДЖУЮТЬ, ВИГАНЯЮТЬ УСІ ІНШІ ЧЕСНОТИ. І СТАЄ ЛЮДИНА У СЕРЦІ СВОЄМУ НЕЗДАТНОЮ ДО ЧОГОСЬ ІСТИННО ДОБРОГО.
ДАТИ “ДЕСЯТИНУ З М’ЯТИ, РУТИ ТА ВСЯКИХ ОВОЧІВ” ЩЕ МОЖЕ, А ЗРОБИТИ ЩО-НЕБУДЬ СУТТЄВІШЕ НЕ ЗНАХОДИТЬ У СОБІ МУЖНОСТІ. ЦЕ НЕ ЗНАЧИТЬ, ЩО І ЗОВНІШНЯ ПОВЕДІНКА ТАКОЇ ЛЮДИНИ БУЛА ПОТВОРНОЮ. НІ, ВОНА ВСІЛЯКО ПРИКРАШАЄТЬСЯ ДОБРОЧЕСНІСТЮ, ТІЛЬКИ САМА У СОБІ ВОНА “ТРУНА ПРИХОВАНА, НА ЯКОЮ ЛЮДИ ХОДЯТЬ І НЕ ЗНАЮТЬ ЦЬОГО”.
ПОЧАТОК САМОВИПРАВЛЕННЯ – ЦЕ ПОЧАТОК ВИНИКНЕННЯ У СЕРЦІ САМОВІДДАНОСТІ, СЛІДОМ ЗА ЯКОЮ ВІДНОВЛЮЄТЬСЯ ПРАВОТА ТА ЛЮБОВ, А ВІД НИХ ПОТІМ ПОЧИНАЮТЬ ОЖИВАТИ ОДНА ЗА ОДНОГО І ВСІ ІНШІ ЧЕСНОТИ.
ЛЮДИНА У СЕРЦІ СТАЄ ТОДІ БЛАГОПРИСТОЙНОЮ ПЕРЕД ОЧИМА БОЖИМИ, ХОЧА ДЛЯ ЛЮДЕЙ, ЗЗОВНІ, МОЖЕ ІНКОЛИ ЗДАВАТИСЯ НЕПРИМІТНОЮ. АЛЕ СУД ЛЮДСЬКИЙ – ЦЕ НЕ ВАЖЛИВА СПРАВА, ЛИШЕ Б СУД БОЖИЙ БУВ НЕ ПРОТИ НАС.
