| Седмиця 15-а після П’ятидесятниці. Глас 5. |
 Посту немає.
|
Прор. Боговидця Мойсея
(1531 до Р.Х.). Сщмч. Вавили, єп. Великої Антіохії, і з ним трьох отроків: Урвана, Прилідіана, Єполонія та матері їх Христодули (251). Прмч. Парфенія, ігумена Кизилтаського (1867).
Знайдення мощей свт. Іоасафа, єп. Бєлгородського (1911). Друге знайдення (1964) і перенесення мощей (1989) святителя Митрофана, єпископа Воронезького. Собор Воронезьких святих.
Мц. Єрміонії, дочки ап. Филипа диякона (бл. 117). Мчч. Феодора, Міана, Юліана і Кіона (305-311). Мч. Вавили Нікомідійського і з ним 84-х отроків (IV). Сщмч. Петра, митр. Дабро-Боснійського (1941) (Серб.).
Сщмчч. Григорія, єп. Шліссельбурзького. Павла, Іоанна, Миколая, Миколая, Іоанна, Миколая, Олександра, Петра, Ілії, Михаіла пресвітерів, прмч. Стефана, мчч. Василія, Петра, Стефана і Олександра (1937). Мц. Єлени (1943).
Ікони Божої Матері, іменованої “Неопалима Купина” (1680).
Євангельські Читання
Гал., 208 зач., III, 23 – IV, 5. Мк., 25 зач., VI, 30-45. Свт.: Євр., 330 зач., XI, 33 – XII, 2. Лк., 67 зач., XII, 32-40 .
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
У ЄВАНГЕЛІЄ Є ТАКІ СЛОВА: “І БІГЛИ ТУДИ ПІШКИ З УСІХ МІСТ… І ЗІБРАЛИСЯ ДО НЬОГО”, – ЦЕ В ПУСТЕЛЮ ВІФСОЇДСЬКУ, ДЕ БУЛО ЗВЕРШЕНЕ ДИВНЕ НАСИЧЕННЯ П’ЯТИ ТИСЯЧ П’ЯТЬМА ХЛІБАМИ І ДВОМА РИБАМИ.
ЩО Ж ТЯГНУЛО ТАК НАРОД ДО ГОСПОДА? СПІВЧУТТЯ ДО БОЖЕСТВЕННОГО. БОЖЕСТВО ГОСПОДА, ПРИХОВАНЕ ПІД ПОКРОВОМ ЛЮДСЬКОГО ЄСТВА, ПОКАЗУЄ СЕБЕ У СЛОВІ, ДІЛІ, ДУМЦІ ТА У ВСЬОМУ, ЩО ВИДНО БУЛО У ГОСПОДІ.
ПРОЯВЛЕННЯ БОЖЕСТВА ПРОБУДЖУВАЛО ПРИХОВАНЕ У СЕРЦІ ПОЧУТТЯ БОЖЕСТВА І ЧЕРЕЗ НЬОГО ПРИВЕРТАЛО ДО ГОСПОДА. УТРИМАТИ ТАКИЙ РУХ НІХТО НЕ МАЄ ВЛАДИ, НЕ ТІЛЬКИ СТОРОННІЙ, АЛЕ Й ТОЙ, ХТО ВІДЧУВАЄ ЙОГО, ТОМУ ЩО ВІН ГЛИБШИЙ І СИЛЬНІШИЙ ВСЯКИХ ІНШИХ РУХІВ.
ТЕ Ж БОЖЕСТВЕННЕ, ЯКЕ ПРОЯВИЛОСЯ ПОТІМ СПАСИТЕЛЕМ, ПРИВЕРТАЛО ДО НЬОГО ЛЮДЕЙ РІЗНИХ НАРОДІВ. ТЕЖ ДІЯЛОСЯ В ІСТОРІЇ ЦЕРКВИ І ВІДБУВАЄТЬСЯ ДО СЬОГОДНІ.
МАЛИЙ СЛІД БОЖЕСТВЕННОГО ПРИТЯГУЄ ДО СЕБЕ. ЩО Ж ВИХОДИТЬ З УСЬОГО ЦЬОГО УСЮДНОГО ТА ВСЕЧАСОВОГО ДОСВІДУ ПРАГНЕНЬ НАШОЇ ДУШІ ДО БОЖЕСТВЕННОГО?
ТЕ, ЩО БОЖЕСТВЕННЕ, ЩО НАДПРИРОДНЕ, ЩО І БОЖЕСТВО, ДЖЕРЕЛО ЙОГО. ЦЕ ПРАГНЕННЯ ЛЕЖИТЬ В ОСНОВІ НАШОЇ ДУШІ ТА СТАНОВИТЬ ЇЇ ПРИРОДУ, ЯК ЦЕ МОЖЕ БАЧИТИ З РОЗУМОВИХ, ЕСТЕТИЧНИХ ЧИ ІНШИХ ТУРБОТ НАШИХ.
АЛЕ В ПРИРОДІ НЕ МОЖЕ БУТИ БРЕХНІ ТА НЕПРАВДИ; ВІДПОВІДНО, НЕМАЄ ЇХ І В ЦЬОМУ ПРАГНЕННІ ДО БОЖЕСТВА. ЗВІДСИ ВИХОДИТЬ, ЩО БОГ І БОЖЕСТВЕННЕ Є, І ЩО ПРИРОДОЗНАВЦІ, ЯКІ ВІДКИДАЮТЬ НАДПРИРОДНЕ, ЙДУТЬ ПРОТИ ЄСТВА ДУШІ ЛЮДСЬКОЇ.
