| Світла седмиця — загальниця. Глас 6 | Посту немає. |
Ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» (перехідне святкування в п’ятницю Світлої седмиці). «Володимирської-Десятинної» ікони Божої Матері (перехідне святкування в п’ятницю Світлої седмиці). Прп. Іосифа піснеписця (883). Прп. Георгія, що в Малеї (IХ). Мцц. Фервуфи діви, сестри і рабині її (341–343). Прп. Зосими (близько 560). Прп. Іосифа Багатостраждального, Печерського, в Дальніх печерах (ХIV). Прп. Зосими Ворбозомського (близько 1550). Прмчч. Веніаміна (Кононова) і Никифора (Кучина) (1928); сщмч. Миколая (Караулова), єп. Вельського; прмц. Марії (Лелянової) (1932); сщмч. Іоанна Вечерка пресвітера (1933); мч. Іоанна Колесникова (1943). Прп. Ілії Макіївського (Ганжи) (1946). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: Діян. 3:1-8 (зач. 7).; Богородиці: Флп. 2:5-11 (зач. 240).; На освяченні води: Євр. 2:11-18 (306 зач). Євангеліє.: Ін. 2:12-22 (зач. 7).; Богородиці: Лк. 10:38-42,11:27-28 (зач. 54).; На освяченні води: . Ін. 6:1-4 (14 зач). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Є у святих отців похвала деяким особам, славним за християнським життям своїм, яка полягає в тому, що вони воскресли раніше загального воскресіння. У чому ж таємниця такого життя? У тому, що вони засвоїли собі характеристичні риси життя після воскресіння, як вони вказуються в слові Божому, і робили їх якісними в собі. Майбутнє життя постає як відчужене від усього плотського: там не одружуватимуться, не зазіхатимуть, не будуть там харчуватися мертвою їжею, а саме тіло сприймуть духовне.
Отже, хто живе відчужено від усього тілесного, той приймає в себе або відроджує в собі елементи майбутнього після воскресіння життя. Дійди до того, щоб у тобі завмерло все плотське, — і станеш воскреслим до майбутнього воскресіння. Шлях до цього вказує апостол, коли каже: “чиніть по духу, і не будете виконувати пожадливого бажання плоті” (Гал. 5:16).
І засвідчує, що цим шляхом напевно можна досягти очікуваного: “той, хто сіє, — каже він, — у дух, від духа пожне життя вічне” (Гал. 6:8).
“Марія ж обрала благу частину” (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.
