| Cедмиця 6 після П’ятидесятниці. | Пісний день. |
|
Мч. Якінфа (108).Мчч. Діомида, Євлампія, Аскліпіодота і мц. Голіндухи (II). Мчч. Мокія і Марка (IV). Прп. Олександра, первоначальника обителі «Незасинаючих» (близько 430). Свт. Анатолія, патр. Константинопольського (458). Прпп. Анатолія, в Ближніх печерах (ХII), Анатолія затворника, в Дальніх печерах (ХIII), Печерських. Блгвв. кнн. Василія і Константина Ярославських (ХIII). Свт. Василія, єп. Рязанського (1295). Прпп. Іоанна і Лонгина Ярензьких (1544–1545). Блж. Іоанна, Христа заради юродивого (1589). Прп. Никодима Кожеєзерського (1640). Перенесення мощей свт. Филипа, митр. всієї Русі, чудотворця (1652). Сщмч. Антонія (Бистрова), архієп. Архангельського (1931). Знайдення мощей свт. Сильвестра (Ольшевського), архієп. Омського, спов. (2005). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: 1Кор. 2:9-3:8 (зач. 127). Євангеліє.: Мф. 13:31-36 (зач. 53). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Схоже Царство на зерно гірчичне і закваску. Маленьке гірчичне зерно розростається у великий кущ; закваска проникає у все замішане тісто і робить його заквашеним. Тут, з одного боку, образ Церкви, яка спочатку тільки складалася з апостолів і кількох інших осіб, потім розрослася і стала найчисельнішою, проникла в усе людство; з іншого – образ духовного життя, що розкривається в кожній людині.
Перше зернятко його (духовного життя) – намір і рішучість спасатися через богоугодження по вірі в Господа Спасителя. Ця рішучість, якою б міцною вона не була, схожа на малу цятку. Спочатку вона обіймає тільки свідомість і самодіяльність; з цього розвивається потім вся діяльність духовного життя. Сама в собі вона розмножується в рухах і силі, і мужнішає, а стосовно душі, починає проникати в неї у всіх її силах – у розумі, волі, почутті, і наповнює їх собою, робить заквашеними за своїм духом, проникає й увесь склад людського єства: і тіло, і душу, і дух, у якому зароджується.
