Cедмиця 2 після П’ятидесятниці. | Петрів піст. |
Бериславської (Касперівської) ікони Божої Матері (перехідне святкування в перший день Петрового посту). Мчч. Лукіліана, Клавдія, Іпатія, Павла, Діонісія та мц. Павли діви (270–275). Сщмчч. Лукіана єп., Максіана пресвітера, Юліана диякона, Маркеліна та Сатурнина в Бельгії (81–96). Перенесення мощей блгв. царевича Димитрія з Углича до Москви (1606). Прмч. Кіпріана (Нелідова) (1934); сщмч. Михаїла Маркова пресвітера (1938). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
На літургії: – Апостол: Рим. 2:28-3:18 (зач. 83). Євангеліє.: Мф. 6:31-34,7:9-11 (зач. 19). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Не журіться” (Мф. 6:31). Як же жити? Треба їсти, пити, одягатися. Але Спаситель не каже: нічого не робіть, а — не журіться. Не мучте себе цією журбою, яка з’їдає вас і вдень, і вночі, та не дає вам спокою ні на хвилину. Журба така — хвороба гріховна. Вона показує, що людина на себе сперлася, а Бога забула, що надію на Промисел Божий загубила, все хоче в себе влаштувати самими лише своїми трудами, добути все потрібне і здобуте зберегти своїми способами.
Зчепився він серцем із тим, що має, і на ньому спочивати думає, як на міцній основі. Любов до багатства зв’язала його, і він тільки й думає, щоб якнайбільше забрати у свої руки. Мамон цей став йому замість Бога.
А ти трудитися — трудися, а журбою злою себе не томи. Чекай успіху всякого від Бога і в Його руки віддай долю свою. Усе здобуте приймай, як дар від руки Господньої, і в міцному сподіванні чекай від Нього продовження щедрості. Знай, що одна хвилина — і може нічого не залишитися від усього, що має той, хто багато має, якщо захоче Бог.
Усе тління і прах. Чи варто через це мучити себе? Отже, не журіться!