| Седмиця 13-а після П’ятидесятниці. Глас 3. День пісний. |
 |
Мч. Маманта
, батька його Феодота і матери Руфіни (III). Прп. Іоанна постника, патріарха Константинопольського (595). 
Прпп. Антонія (1073) і Феодосія (1074) Печерських. Перенесення мощей блгвв. кн. Петра і кн. Февронії Муромських чудотворців (1992).
Мчч. 3628 в Нікомідії (III-IV). Знайдення мощей прп. Феодосія Тотемського (1796). Собор Саратовських святих
Сщмчч. Варсонофія, єп. Кирилівського, і з ним Іоанна пресвітера, прмц. Серафими ігумені і мчч. Анатолія, Миколая, Михаїла і Филипа (1918). Сщмчч. Дамаскіна, єп. Стародубського, і з ним Євфимія, Іоанна, Іоанна, Володимира, Віктора, Феодота, Петра, Стефана пресвітерів (1937). Сщмч. Германа, єп. В’язниківського, Стефана пресвітера і мч. Павла (1937).
Калузької ікони Божої Матері (1771).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
У ЄВАНГЕЛІЄ Є ТАКІ СЛОВА: “ЯКЩО ЦАРСТВО РОЗДІЛИТЬСЯ САМЕ У СОБІ, ТО НЕ МОЖЕ ВИСТОЯТИ ЦЕ ЦАРСТВО”.
ПОКИ ВСЕРЕДИНІ ПЕРЕВАЖАЮТЬ ЯКОСТІ ЛУКАВСТВА ГРІХОВНОГО, МІЦНО ЖИВЕ У НАС ЦАРСТВО ПІТЬМИ ТА ГРІХА; АЛЕ КОЛИ БЛАГОДАТЬ БОЖА ПОЛОНЕНУ ГРІХОМ ЧАСТИНУ ДУХА ПРИВЕРНЕ ДО СЕБЕ, ЗВІЛЬНИВШИ ЇЇ З ПОЛОНУ, ТОДІ ВІДБУВАЄТЬСЯ ВСЕРЕДИНІ ПОДІЛ: ГРІХ З ОДНІЄЇ СТОРОНИ, А ДОБРО – З ІНШОЇ.
ВНАСЛІДОК ЦЬОГО ЗБУДЖЕННЯ, СВІДОМІСТЮ ТА СВОБОДОЮ ЛЮДИНА З’ЄДНУЄТЬСЯ З ДОБРОМ, ГРІХ ВТРАЧАЄ ВСЯКУ ОПОРУ ТА ЙДЕ НА РОЗКЛАДАННЯ. ПОСТІЙНІСТЬ У ПРИЙНЯТОМУ ДОБРОМУ НАМІРІ І ТЕРПІННІ В ТРУДАХ ЧЕРЕЗ НЬОГО ЗОВСІМ ЗАСМУЧУЮТЬ ГРІХ ТА ВИЖИВАЮТЬ ЙОГО.
ТОДІ ПОЧИНАЄТЬСЯ ЦАРСТВО ДОБРА ВСЕРЕДИНІ, І СТОЇТЬ ВОНО, ПОКИ НЕ ЗАКРАДЕТЬСЯ ЯКИЙ-НЕБУДЬ ЗЛИЙ ПОМИСЛ І, ОТРИМАВШИ СОБІ ДОЗВІЛ, НЕ ВІДБУДЕТЬСЯ ЗНОВУ РОЗДІЛЕННЯ.
ДАЙ ТІЛЬКИ ХОДУ ГРІХОВНІЙ ДІЇ, ЩО ЗАРОДИЛАСЯ, З’ЄДНАЙСЯ З НЕЮ І ПРИВЕДИ ЇЇ У ДІЮ – І ЗНОВУ ПОЧНЕ ДОБРО СЛАБШАТИ, А ЗЛО – РОСТИ, ПОКИ ЗОВСІМ ЙОГО НЕ ВИЖИВЕ.
ЦЕ МАЙЖЕ БЕЗПЕРЕРВНА ІСТОРІЯ ВНУТРІШНЬОГО ЖИТТЯ У ТИХ, ХТО СЛАБКИЙ СЕРЦЕМ І НЕМАЄ СИЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ.
