| Седмиця 5-та після Пасхи. Глас 4 | Пісний день. |
Свт. Афанасія Великого, архієп. Александрійського (373). Мчч. Еспера та Зої, чад їхніх Киріака та Феодула (II). Блгв. і рівноап. царя Бориса, у Святому Хрещенні Михаїла (907), який прийняв Хрещення зі своїм народом у IХ ст. (Болг.). Перенесення мощей блгвв. кнн. страстотерпців Бориса і Гліба, у Святому Хрещенні Романа і Давида (1072 і 1115). Свт. Афанасія, патр. Царгородського, Лубенського чудотворця (1654). Путивльської ікони Божої Матері (1635). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На утрені: – Лк. 21:12-19 (зач. 106). На літургії: – Апостол: Діян. 15:5-34 (зач. 36).; Свт. (під зачало): Євр. 7:26-8:2 (зач. 318).; Страстотерпцям: Рим. 8:28-39 (зач. 99). Євангеліє.: Ін. 10:17-28 (зач. 37).; Свт: Мф. 5:14-19 (зач. 11).; Страстотерпцям: Ін. 15:17-16:2 (зач. 52). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Ви не вірите, бо ви не з Моїх овець” (Ін. 10:26), — каже Господь невіруючим іудеям. “Вівці Мої голосу Мого слухають, і Я знаю їх; і вони йдуть за Мною” (Ін. 10:27). Невіруючі не від стада Христового. Тоді невіруючі були такі, які ще не входили до стада, а тепер між нами невіруючі всі ті, які відпали від віри або відстали від стада Христового.
Господь — пастир: усі Його вівці за Ним ідуть, слідуючи Його вченню і виконуючи Його святі заповіді. Грішники — це вівці хворі і слабкі, але все ж плетуться тут же разом зі стадом. А ті, що втратили віру, — це ті, які зовсім відстали, і кинуті на поталу звірам.
Ось вони-то справжні відсталі. Вони не зі стада Христового і голосу Його не слухають; і Він не знає їх, не знає тому, що вони не дають знати про себе, як дала знати кровоточива. І на суді сказано їм буде: не знаю вас, відійдіть.
“І зненавидять вас усі за ім’я Моє” (Лк. 21:17). Хто вдихне в себе хоч мало духу світу, той стає холодним до християнства та його вимог. Байдужість ця переходить у ворожість, коли довго в ній залишаються, не оговтуючись, і особливо, коли при цьому захоплять звідкись дрібку хибних учень. Дух світу з хибними ученнями – дух, неприязний Христу: він антихристовий; розширення його – розширення ворожого ставлення до християнського сповідання і християнських порядків життя.
Здається, навколо нас діється щось подібне. Поки що ходить усюди тільки зле гарчання; але не дивно, що скоро почнеться і передбачене Господом: “покладуть на вас руки … і гнатимуть вас … віддані будете … і умертвлять вас” (Лк. 21:12,16). Дух антихристовий завжди один; що було спочатку, те буде і тепер, в іншій, можливо, формі, але в тому ж значенні. Як же бути? “Терпінням вашим спасайте душі ваші” (Лк. 21:19). Терпи з твердим словом сповідання істини в устах і в серці.
