| Cедмиця 10 після П’ятидесятниці. | Успенський піст. |
|
Перенесення з Єрусалима до Константинополя мощей первомч. архідиякона Стефана (близько 428) і знайдення мощей правв. Никодима, Гамаліїла та сина його Авива. Сщмч. Стефана, папи Римського, і тих, що з ним (257). Блж. Василія Спасо-Кубенського (ХV). Блж. Василія, Христа заради юродивого, Московського, чудотворця (1557). Прмч. Платона (Колегова) (1937). Ачаїрської ікони Божої Матері (XXI). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: 2Кор. 1:12-20 (зач. 169).; Первомч.: Діян. 6:8-7:5,47-60 (зач. 17). Євангеліє.: Мф. 22:23-33 (зач. 91).; Первомч.: Мф. 21:33-42 (зач. 87). |
Свт. Феофан Затворник — думки на кожен день:
Про спосіб майбутнього життя Господь сказав, що там “ні одружуються, ні виходять заміж” (Мф. 22:30), тобто не матимуть там місця наші земні життєві стосунки, отже, і всі порядки земного життя. Ні наук, ні мистецтв, ні урядів і нічого іншого не буде. Що ж буде? “Буде Бог все у всьому” (1 Кор. 15:28). А оскільки Бог — дух, єднається з духом, і духовно діє, то все життя буде там безперервним плином духовних рухів. Звідси випливає один висновок,
що оскільки майбутнє життя — наша мета, а тутешнє — лише приготування до нього, то весь час життя витрачати на одне тільки те, що доречне лише в цьому житті, а в майбутньому непридатне, значить іти проти свого призначення і готувати собі в майбутньому гірку-прегірку долю. Не те щоб неодмінно вже було потрібно все кинути, але, працюючи скільки потрібно для цього життя, головну турботу треба звертати на приготування до майбутнього, намагаючись, наскільки це можливо, і чорноробство земне обертати на засіб для тієї ж мети.
