15 листопада, п’ятниця. (2 листопада за старим стилем)
Седмиця 21-ша після П’ятидесятниці.
Пісний день.
Мчч. Акиндина, Пігасія, Афонія, Єлпідифора, Анемподиста і тих, що з ними (близько 341–345). Прп. Маркіана Кіринейського (388). Сщмчч. Константина Юрганова й Ананії Арістова пресвітерів (1918).
Шуйської-Смоленської ікони Божої Матері (1654–1655).
Читання дня
На літ.: — Ап.: Кол. 2:1-7 (зач. 253). Мчч.: Еф. 6:10-17 (зач. 233). Єв.: Лк. 12:2-12 (зач. 63). Мчч.: Мф. 10:16-22 (зач. 36).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Не бійтесь тих, що вбивають тіло і потім нічого більше зробити не можуть; але скажу вам, кого боятися: бійтеся Того, Хто має владу після смерті вкинути в геєну: так, кажу вам, Того бійтеся.” (Лк. 12:4-5). Найбільший у нас страх — смерті. Але Господь каже, що страх Божий має бути вищим за страх смерті. Коли так складуться обставини, що необхідно або втратити життя, або вчинити проти веління страху Божого, — краще помри, але не йди проти страху Божого, бо якщо підеш проти страху Божого, то за смертю тілесною, якої все ж таки не оминути, зустрінеш іншу смерть, яка безмірно страшніша від усіх найстрашніших смертей тілесних.
Якби це останнє було завжди в думці, страх Божий не слабшав би в нас і не було б у нас ніяких справ, протилежних страху Божому. Припустимо, що повстають пристрасті. У той час, коли вони повстають, совість, оживлена страхом Божим, вимагає йти їм наперекір; відмова вимозі пристрастей здається розставанням із життям, вбиванням тіла.
Тому-то, коли відродяться останнього роду тривожні почуття і почнуть хитати совість, поспіши відновити страх Божий і страх суду Божого з його наслідками. Тоді побоювання найстрашнішої смерті прожене побоювання смерті слабшої, і тобі легко буде встояти у вимогах обов’язку і совісті. Ось як виконується те, що сказано у Премудрого: “пам’ятай про твій кінець, і навіки не згрішиш” (Сир. 7:39).
