Святі Косма і Даміан, брати по плоті, були родом з Асії, яка в тодішні часи займала частину Малої Азії. Про час їх народження нічого невідомо, проте відомо, що вони жили не пізніше IV століття після Різдва Христового.
Батько їх був грек і язичник, мати – християнка, на ім’я Феодотія. У ранніх літах вони осиротіли, але це послужило до їх щастя. Залишившись вдовою в молодості, Феодотія виховала своїх синів у християнському благочесті та наставила їх на всяку чесноту.
За Законом Господнім, Косма і Даміан були ніби два світильники на землі. Основним заняттям братів було лікарська справа, у якому вони досягли неабияких успіхів. Господь благословив їх і дарував їм особливу благодать – дар зцілення і чудотворення. Хвороби припинялися, як скоро починали лікувати Косма і Даміан. Це, зрозуміло, привертало до них безліч хворих всякого роду.
Вони подавали допомогу не тільки людям, а й худобі, і ні від кого нічого не брали за це, бо вони робили все це не заради прибутку, не для збагачення золотом і сріблом, але заради Бога, бажаючи через любов до ближніх висловити свою любов до нього. І не своєї слави шукали вони серед людей, але слави Божої, і зціляли недуги для прославлення імені Господа, Який дарував їм таку силу лікування.
Вони рятували від хвороб не стільки травами, скільки в Господнім Ім’ям, без плати та нагороди, даром, у виконанні Христової заповіді: «даром отримали, даром давайте» (Мф.10:8).
Тому вони й отримали від віруючих найменування безкорисливих лікарів і безсрібників. Пройшовши так доброчинно шлях свого життя, вони мирно і побожно померли.
Святі безсрібники Косма і Даміан прославилися багатьма чудесами не тільки протягом свого життя, а й по смерті, будучи теплими предстателями і добрими цілителями наших хвороб, душевних і тілесних.
