14 листопада, четвер.
(1 листопада за старим стилем)
Седмиця 21-ша після П’ятидесятниці.
Посту немає.
Безсрібників і чудотворців Косми і Даміана Асійських і матері їхньої прп. Феодотії (III). Сщмчч. Іоанна єп. і Якова пресвітера, що в Персії постраждали (близько 345). Мцц. Кирієни та Іуліанії (305–311). Мч. Єрмінінгельда, царевича Готфського (586). Мчч. Кесарія, Дасія і з ними п’яти (VII). Сщмчч. Олександра Смирнова і Феодора Ремізова пресвітерів (1918). Сщмчч. Сергія (Звєрєва), архієп. Єлецького і Мелітопольського, Олександра Шалая і Димитрія Овечкіна пресвітерів, мц. Єлисавети Самовської (1937); мч. Петра Ігнатова (1941).
Читання дня
На літ.: — Ап.: Кол. 1:24-29 (зач. 252). Безср.: 1 Кор. 12:27-13:8 (зач. 153). Єв.: Лк. 11:47-12:1 (зач. 62). Безср.: Мф. 10:1,5-8 (зач. 34 від полу).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Стережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство” (Лк. 12:1). Характерна риса лицемірства — робити все напоказ. Діяти на очах інших ще не лицемірство, тому що більша частина обов’язкових для нас справ і повинні бути здійснені для людей, отже, серед них і на очах у них. Хоч і краще чинять ті, які примудряються все робити таємно, але не завжди це можливо; тому тих, хто діє на очах у людей, не можна негайно докоряти в бажанні тільки бути показними або діяти напоказ. У них може бути щире бажання робити добро, а явність — необхідний супутній супровід справ, що здійснюються зовні.
Лицемірство починається з того моменту, коли є намір не добро робити, а показати тільки себе тим, хто робить добро. І це знову не завжди буває злочинно, тому що може бути хвилинним набігом помислів, які негайно помічаються і проганяються. Але коли мається на увазі встановити за собою репутацію того, хто чинить добро, то тут уже лицемірство, яке глибоко входить у серце. Коли ж до всього цього приєднається ще прихована мета користуватися і вигодами подібної репутації, то тут вже лицемірство у всій своїй силі. Дивись же, що вимагає Господь, коли заповідає “стерегтися закваски фарисейської”. Роби добро за бажанням іншим добра, за усвідомленням на те волі Божої, на славу Божу, а про те, як подивляться на те люди, не дбай — і уникнеш лицемірства.
