Свята Церква, вшановуючи кожного з 12-ти апостолів в різні пори року, з давніх часів встановила загальне святкування їм на наступний день після пам’яті славних і первоверховних апостолів Петра і Павла.
Свято Собору Дванадцяти Апостолів присвячене апостолам: Петру, Андрію, Якову Зеведеєву, Іоанну Богослову, Филипу, Варфоломію, Матвію(Левію), Якову Алфеєву, Іуді Фаддеєву, Фомі, Симону Каноніту, а також апостолу Матвію, обраному в число дванадцяти апостолів замість Іуди Іскаріота.
Святий апостол Андрій Первозванний першим з апостолів пішов за Христом, а потім привів до нього свого рідного брата – святого апостола Петра (Ін.1: 35-42). З юності майбутній апостол, який був родом з Віфсаїди, всією душею звернувся до Бога. Він не одружився і разом зі своїм братом займався рибальством. Коли над Ізраїлем прогримів глас святого пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна, святий Андрій став його найближчим учнем. Святий Іоанн Хреститель сам направив двох своїх учнів, майбутніх апостолів Андрія Первозванного і Іоанна Богослова, до Христа, вказавши, що Він є Агнець Божий.
Після Зішестя Святого Духа на апостолів святий Андрій вирушив з проповіддю Слова Божого у східні країни. Пройшов Малу Азію, Фракію, Македонію, дійшов до Дунаю, пройшов узбережжі Чорного моря, Крим, Причорномор’я і по Дніпру піднявся до місця, де стоїть тепер місто Київ. Тут він зупинявся біля Київських гір та пророкував, що: «на цих горах засяє благодать Божа, буде місто велике, і Бог спорудить багато церков». Апостол піднявся на гори, благословив їх і поставив хрест.
Після цього він вирушив в Новгород. Звідси апостол пройшов через землі варягів до Риму для проповіді і знову повернувся у Фракію. Останнім містом, куди прийшов Первозванний апостол і де йому судилося прийняти мученицьку кончину, було місто Патри.
Апостол Петро, що називався перш Симоном, був сином рибалки Іони з Віфсаїди Галілейської і братом апостола Андрія Первозванного, який і привів його до Христа. Святий Петро був одружений і мав будинок в Капернаумі. Покликаний Христом Спасителем за риболовлею на Генісаретському озері, він завжди висловлював особливу відданість і рішучість, за що і був удостоєний особливого наближення до Господа разом з апостолами Яковом та Іваном Богословом.
Апостол Петро перший сприяв поширенню та утвердженню Церкви Христової після зішестя Святого Духа, вимовивши сильну промову перед народом в день П’ятидесятниці і звернувши 3000 душ до Христа. Книга Діянь з 1 глави по 12 розповідає про його апостольську діяльність.
Апостол Іоанн був особливо улюблений Спасителем за жертовну любов і велику чистоту. Після свого покликання апостол не розлучався з Господом і був одним з трьох учнів, яких Господь особливо наблизив до Себе. Святий Іоанн Богослов був очевидцем багатьох чудес Спасителя й присутній при найважливіших подіях Його земного життя. Після Успіння Божої Матері апостол Іоанн, по випавшому йому жеребу, попрямував до Ефесу і інші малоазійські міста для проповіді Євангелія, взявши з собою учня Прохора.
Коли почалося гоніння на християн апостола Іоанна відвели на суд в Рим, після чого заслали в ув’язнення на острів Патмос, де він прожив багато років. Близько 67 року була написана Книга Одкровення (Апокаліпсис) святого апостола Іоанна Богослова, в якій розкриті таємниці доль Церкви та кінця світу. Після тривалого заслання апостол Іоанн отримав свободу і повернувся в Ефес, де близько 95 року написав Євангеліє. Святий апостол Іоанн мирно помер у віці ста з лишнім років, набагато переживши всіх інших очевидців Господа, довго залишаючись єдиним живим свідком земних шляхів Спасителя.
Святий апостол Яків Зеведеїв – брат апостола Іоанна Богослова, священномученик. Був покликаний на проповідь Євангелія Самим Господом з простих рибалок разом з братом. Святим апостолам Якову, Іоанну та Петру Господь переважно відкривав Божественні таємниці: при воскресінні дочки Іаіра, на Фаворській горі і в Гефсиманському саду. Після зішестя Святого Духа св. апостол Яків проповідував в Іспанії та інших країнах світу. Потім повернувся в Єрусалим, де відкрито вчив про Ісуса Христа, що Він істинний Месія, Спаситель світу, викривав фарисеїв і книжників в жорстокості і невірі. За проповідь святий апостол Яків був обезголовлений в Єрусалимі близько 42 року.
Святий апостол Филип, уродженець міста Віфсаїди (Галілея), був глибоким знавцем Святого Письма і, правильно розуміючи зміст старозавітних пророцтв, чекав приходу Месії. На заклик Спасителя він пішов за Ним. Після Вознесіння Господа апостол Филип проповідував Слово Боже в Галілеї, звершуючи чудеса. Його супроводжувала сестра, діва Маріамна. Після сходження Святого Духу на апостолів він попрямував до Греції і проповідував серед переселених туди іудеїв. З Еллади апостол Филип відправився в Парфи, а потім в місто Азот. З Азоту апостол Филип попрямував в Ієрапіль Сирійський, де поставивши Іра, який прийняв його в будинок і охрестився з сімейством, єпископом в Ієраполя.
Потім апостол пройшов Сирію, Малу Азію, Лідію, Місію, всюди проповідуючи Євангеліє і переносячи страждання. Потім апостол прибув у Фрігію, в місто Ієрапіль Фригійський, де було багато язичницьких храмів, в тому числі храм, присвячений зміям, де жила величезна єхидна.
Апостол Филип силою молитви умертвив єхидну і зцілив багатьох укушених зміями. За намовою жерців храму єхидни Анфіпат наказав розіп’яти святих апостолів Филипа та Варфоломія. Апостол Филип, молитвами якого всі, крім Анфіпата і жерців, залишилися живі, помер на хресті.
Святий апостол Варфоломій (з числа 12-ти апостолів Христових) був родом з Кани Галілейської. Після Зішестя Святого Духа в день П’ятидесятниці йому і апостолові Филипу випав жереб проповіді Євангелія в Сирії і Малій Азії. Проходячи містами Сирії і Мізії, вони зазнали багато скорбот і напастей, їх побивали камінням, укладали в темниці. У місті Ієраполі силою своїх молитов вони знищили величезну єхидну, якій язичники поклонялися як божеству, за це святих засудили до розп’яття.
Однак апостолу Варфоломію вдалося врятуватися. Поставивши Стахія єпископом Ієраполя, апостол відправився в Індію. Там він перевів з єврейського на місцеву мову Євангеліє від Матфія і навернув до Христа багато язичників. Він відвідав також Велику Вірменію, де створив багато чудес і зцілив одержиму бісом дочку царя Полімія, який після чуда прийняв Хрещення з сім’єю і багатьма наближеними. Їх прикладу наслідували жителі десяти міст Великої Вірменії. За підступам язичницьких жерців брат царя Астиаг схопив апостола в місті Альбані (нині місто Баку) і розіп’яв вниз головою. Але він і з хреста не переставав сповіщати людям благу звістку про Христа Спасителя. Тоді за наказом Астиага здерли з апостола шкіру і відсікли голову.
Святий апостол Матвій до звернення до Христа служив митарем, збирачем податків для Риму. Почувши голос Ісуса Христа: «Іди за Мною» (Мф.9.9), він залишив свою посаду і пішов за Спасителем. Сприйнявши благодатні дари Духа Святого, апостол Матвій спочатку проповідував у Палестині. Перед тим як піти на проповідь в далекі країни на прохання іудеїв, що залишалися в Єрусалимі, апостол написав Євангеліє. В ряду книг Нового Завіту Євангеліє від Матвія стоїть першим. Написано єврейською мовою. Святий апостол Матвій обійшов з Євангелією Сирію, Мідію, Персію і Парфію, закінчивши свою проповідь мученицькою кончиною в Ефіопії, де звернув ідолопоклонників до віри в Христа, заснував Церкву і побудував храм в місті Мірмени, поставив в ній єпископом свого супутника на ім’я Платон.
Святий апостол Яків Алфеїв, брат апостола і євангеліста Матвія. Був покликаний Самим Господом в число 12-ти апостолів і разом з іншими був посланий на проповідь.
Після зішестя Святого Духа проповідував спочатку в Іудеї, потім супроводжував св. апостола Андрія Первозванного в Едесу. Поширював євангельське благовістя в Газі, Єлевферополі і суміжних їм місцях, звідти вирушив до Єгипту. Тут, в місті Остраціне (приморське місто на кордоні з Палестиною), був розп’ятий на хресті.
Святий апостол Іуда, з числа 12-ти учнів Христових, походив з роду царя Давида і Соломона, був сином праведного Іосифа Обручника від його першої дружини. На початку земного служіння Господа Ісуса Христа сини Іосифа, в тому числі й Іуда, не вірили в Його Божественну сутність. Пізніше Іуда повірив в Христа Спасителя як очікуваного Месію, всім серцем звернувся до Нього і був обраний Ним до числа найближчих 12-ти учнів. Він поширював віру в Христа спочатку в Іудеї, Галилеї, Самарії і Ідумеї, а потім – в країнах Аравії, Сирії та Месопотамії і, нарешті, прийшов до міста Едеси. Тут він завершив те, що не було закінчено його попередником, апостолом з числа 70-ти, Фаддеєм.
Збереглося звістка, що святий апостол Іуда ходив з проповіддю до Персії і звідти написав на грецькій мові своє соборне послання, в коротких словах якого укладено багато глибоких істин.
Святий апостол Іуда мученицьки помер близько 80-го року у Вірменії, в місті Арарат, де він був розп’ятий на хресті і пронизаний стрілами.Святий апостол Фома був родом з галілейського міста Панеади і займався рибальством. Почувши благовістя Ісуса Христа, він все залишив і пішов услід за Ним. За свідченням Священного Писання, святий апостол не повірив розповідям інших учнів про Воскресіння Ісуса Христа. Коли на восьмий день після Воскресіння Господь з’явився апостолові Фомі й показав Свої рани, він настільки укріпився в вірі, що став ревним проповідником Слова Божого.
За Церковним Переказом, святий апостол Фома заснував християнські Церкви в Палестині, Месопотамії, Парфії, Ефіопії та Індії. Проповідь Євангелія апостол зобразив мученицькою смертю. За звернення до Христа сина і дружини правителя індійського міста Меліапора святий апостол був ув’язнений, зазнав тортури, і, нарешті, пронизаний п’ятьма списами, відійшов до Господа.Святий апостол Симон Зилот походив із Кани Галілейської, був сином святого Обручника Іосифа, по плоті братом Господа і одним з 12-ти апостолів. Перше чудо, яке створив Спаситель – перетворення води в вино – відбулося на весіллі Симона. Вражений дивом, Симон всім серцем і душею увірував в Господа Ісуса як обіцяного Месію і, все залишивши, пішов за Ним. У день П’ятидесятниці він прийняв разом з іншими апостолами дар Святого Духа.
Святий апостол Симон проповідував вчення Христове в Іудеї, Єгипті, Лівії, Киринеї і Британії. В Абхазії прийняв мученицьку кончину, був розп’ятий на хресті.
Святий апостол Матвій народився у Вифлеємі, походив з коліна Іуди; з раннього дитинства він вивчав Закон Божий по священних книгах під керівництвом святого Симеона. Коли Господь Ісус Христос явив Себе світові, святий Матвій увірував в Нього як в Месію, невідступно слідував за Ним і був обраний до числа 70-ти учнів, яких Господь відправляв по двох на проповідь.
Після Вознесіння Спасителя апостол Матвій був обраний за жеребом в число 12-ти апостолів замість відпалого Іуди Іскаріотського. Після Зішестя Святого Духа апостол Матфій проповідував Євангеліє в Єрусалимі та в Іудеї разом з іншими апостолами. З Єрусалиму з апостолами Петром і Андрієм ходив в Антіохію Сирійську, був в Каппадокійському місті Тіан і в Синопі. Після цього апостол Матфій подорожував в Амасії, місто на березі Понта. Під час 3-ї подорожі апостола Андрія святий Матвій був з ним в Едесі і Севастії. За церковним переданням, він був з проповіддю в Ефіопії Понтійській (нинішня Західна Грузія), Македонії. Він творив великі чудеса Ім’ям Господа Ісуса і звернув дуже багатьох до віри в Христа.
За благовістя Ісуса Христа – Сина Божого, апостол Матвій був засуджений синедріоном на смерть і побитий камінням. Коли святий Матфій був уже мертвий, іудеї, приховуючи злочин, відсікли йому голову як противникові кесаря.
Собор 12-ти Апостолів Христових є давнім святом Церкви. Перші згадки про це свято зустрічаються в IV столітті. Саме в цей період святий благовірний цар Костянтин Великий збудував у Царгороді храм в ім’я святих Дванадцяти апостолів.
