| Седмиця 3-тя Великого посту. Глас 6 |
Великий піст. |
|
Прп. Василія, спов. (750). Сщмч. Нестора, єп. Магіддійського (250). Прпп. жон Марини та Кіри (близько 450). Сщмч. Протерія, патр. Александрійського (457). Блж. Миколая, Христа заради юродивого, Псковського (1576). Сщмч. Арсенія, митр. Ростовського (1772). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На 6-му часі: – Іс. 13:2-13. На вечірні: – Бут. 8:4-21; Притч. 10:31-11:12. |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Нечестивий впаде від нечестя свого” (Притч. 11:5).
Нечестя – це неправильне ставлення до Бога або цілковите богозабуття, до якого належить і невіра в буття Бога та Його промисел про творіння. Інші душі, будучи притиснуті напором подібних нечестивих думок, бажаючи, однак, вдавати з себе справних особистостей, вирішують так: буду правдивим, чесним і гуманним, не переймаючись тим, чи є хтось вищий за мене, хто наглядає, зобов’язує та має затребувати звіту. І що ж? Не буває на них благословення Божого, якого не шукають, і справа їхня не має успіху. Совість щодня нагадує їм про справи або неправди, або нечесності, або негуманності. Тільки перед людьми встигають вони являти себе праведними на виправдання своє, де потрібно відгризаючись і криво тлумачачи факти. Хто ж сумлінний усередині, тому нічим себе виправдати. Неуважні до себе пропускають повз і цей внутрішній розлад: уважні ж справляються з цим якось. О, якби хто-небудь із них сумлінно поглянув на цей розлад і розібрав, звідки він і як його владнати! Він владнав би потім і сам себе, й інших потурбувався б направити на добрий лад.
“Отож кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним” (Мф.10:32). Чи трудно визнати Господа? Ніякої немає трудності. Яка трудність сказати, коли потрібно, що Господь наш Іісус Христос єдинородний Син Божий і Бог, Який заради нас прийшов на землю, втілився від Духа Святого і Марії Діви, і став людиною, був розіп’ятий, постраждав, похований, воскрес третього дня, зійшов на небеса і сидить праворуч Бога Отця, і знову прийде судити живих і мертвих, – послав Духа Святого на Св. апостолів, які силою Його влаштували на землі святу Церкву, що, навчаючи істини й освячуючи таїнствами, незаблудним шляхом веде всіх вірних чад своїх у Царство Небесне?
Усе це ми повторюємо щоразу, коли чуємо і читаємо Символ віри. Тож візьми ці істини, закарбуй їх у серці своєму, і будь готовий, не боячись жодного лиця людського, пред’явити, що так, а не інакше, треба вірити, щоб бути врятованим, готуючись разом потерпіти й те, що за це іноді дістанеться тобі. Закривай вуста вчителів брехні і хулителів християнства словом істини, – і отримаєш те, що обіцяно Господом. Ти визнаєш Його Богом і Спасителем перед людьми, а Він перед Богом-Отцем визнає, що ти вірний Його послідовник і сповідник.
