| Неділя 18 після П’ятидесятниці. | Посту немає. |
|
Собор Черкаських святих (перехідне святкування в неділю перед святом Покрову Божої Матері). Прп. Киріака пустельника (556). Мчч. Дади, Гаведая та Каздої (IV). Прп. Феофана Милостивого. Сщмч. Іоанна (Поммера), архієп. Ризького (1934). Собор Полтавських святих. Горбанівської ікони Божої Матері (XVIII). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На утрені: – Ін. 20:1-10 (зач. 63). На літургії: – Апостол: 2Кор. 9:6-11 (зач. 188).; Прп.: Гал. 5:22-6:2 (зач. 213). Євангеліє.: Лк. 6:31-36 (зач. 26 про заповіді любові та милосердя).; Прп.: Лк. 6:17-23 (зач. 24). |
Свт. Феофан Затворник — думки на кожен день:
Наріжна, початкова заповідь — люби. Мале слово, а виражає всеосяжну справу. Легко сказати — люби, але не легко досягти належної міри любові. Не зовсім ясно і те, як цього досягти; тому-то Спаситель обставляє цю заповідь іншими пояснювальними правилами: “люби… як самого себе” (Мф. 19:19); і “як хочете, щоб з вами чинили люди, так і ви чиніть з ними” (Лк. 6:31). Тут вказується міра любові, можна сказати, безмірна; бо чи є міра любові до самого себе і чи є добро, якого не побажав би собі хто від інших? Натомість, однак, цей припис не є нездійсненним.
Вся справа стоїть за тим, щоб увійти в досконале співчуття до інших так, щоб їхні почуття цілком переносити на себе, відчувати так, як вони відчувають. Коли це буде, годі й вказувати, що в якому разі треба зробити для інших: саме серце вкаже. Ти тільки потурбуйся підтримувати співчуття, а то негайно підійде егоїзм і поверне тебе до себе та замкне в собі. Тоді й пальцем не поворухнеш для іншого і дивитися на нього не станеш, хоч помри він. Коли сказав Господь: “люби ближнього… як самого себе”, то хотів, щоб замість нас став у нас, тобто в серці нашому, ближній. Якщо ж там по-старому стоятиме наше “я”, то не чекай добра.
