| Cедмиця 10 після П’ятидесятниці. | Посту немає. |
|
Мч. Каліника (III–IV).Мц. Серафими діви (117–138). Різдво святителя Миколая, архієп. Мир Лікійських (III). Мц. Феодотії та трьох чад її (304). Свт. Лупа, єп. Труа (479). Мч. Євстафія Мцхетського (589) (Груз.). Прмч. Михаїла (IХ). Прпп. Константина і Косми Косинських, Староруських (ХIII). Мч. Даниїла Черкаського (1766). Прмчч. Серафима (Богословського) і Феогноста (Пивоварова) (1921); прмч. Анатолія (Смирнова) (після 1930); сщмч. Олексія Красновського пресвітера, прмч. Пахомія (Русина) (1938). Ладанської (Прилуцької) (XVII) та Рудосільської (XIX) ікон Божої Матері. |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: 1Кор. 15:12-19 (зач. 159). Євангеліє.: Мф. 21:18-22 (зач. 84). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Господь засудив смоковницю на безпліддя за те, що з вигляду вона так була вкрита листям, що належало бути на ній і плодам, яких на ділі не виявилося. У застосуванні до життя християнського, листя означає зовнішні справи благочестя і зовнішні подвиги, а плоди – внутрішні прихильності. За законом так: перші повинні виходити з останніх; але за поблажливістю до немочей – крайня міра: останні повинні розвиватися разом із першими.
Коли перші в силі, а останніх немає і в зародку, то звідси виходить брехня життя, яка виражається так: видаватися, але не бути. Спочатку, можливо, і немає цього нещасного настрою в думці, а потім він з’являється непомітно і встановлює собою лад життя. Хто занадто наляже на зовнішність і захопиться нею, у того увага до серця закривається, почуття духовні глохнуть і заводиться холодність. На цьому ступені життя духовне завмирає; залишається “вигляд благочестя без сили його” (2Тим.3:5). Поведінка зовні справна, а всередині все навиворіт. Наслідком цього є безпліддя духовне: робляться справи, але вони всі мертві.
