| Cедмиця 14 після П’ятидесятниці. | Пісний день. |
|
Прп. Мойсея Мурина (близько 400). Прав. Анни пророчиці, доньки Фануїлевої, яка зустріла Господа Іісуса Христа у храмі Єрусалимському (I). Мц. Шушаніки, кн. Ранської (V) (Груз.). Собор преподобних отців Києво-Печерських, які в Дальніх печерах (прп. Феодосія) спочивають: Феодосія (1074), Мойсея чудотворця (ХIII–ХIV), Лаврентія затворника (ХIII–ХIV), Іларіона схимника (1066), Пафнутія затворника (ХIII), Мартирія диякона (ХIV), Феодора, кн. Острозького (близько 1483), Афанасія затворника (ХIII), Діонісія ієромонаха, затворника (ХV), Феофіла, архієп. Новгородського (близько 1482), Зінона посника (ХIV), Григорія затворника, чудотворця (ХIV), Іпатія цілителя (ХIV), сщмч. Лyкіана (1243), Іосифа Багатостраждального (ХIV), Павла Послушливого (ХIII–XIV), Сисоя схимника (ХIII), Нестора некнижного (ХIV), Памви затворника (1241), Феодора мовчазного (ХIII), Софронія затворника (ХIII), Панкратія ієромонаха, затворника (ХIII), Анатолія затворника (ХIII), Амона затворника (XIII), Мардарія затворника (XIII), Піора затворника (XIII), Мартирія затворника (XIII–XIV), Руфа затворника (XIV), Веніаміна затворника (XIV), Кассіана затворника (XIII–XIV), Арсенія працелюбного (XIV), Євфимія схимника (XIV), Тита воїна (XIV), Ахили диякона (XIV), Паїсія (XIV), Меркурія посника (XIV), Макарія диякона (XIII–XIV), Пимена посника (XII), Лeонтія і Геронтія канонархів (XIV), Захарії посника (XIII–XIV), Силуана схимника (XIII–XIV), Агафона чудотворця (XIII–XIV), Ігнатія архімандрита (1435) та Лонгина вратаря (XIII–XIV), Акіндіна архімандрита (1235), Амфілохія, єп. Володимир-Волинського (1122), Даниїла старця (XIV), Досифея архімандрита (1218), Євлогія старця (XIV), Ісидора затворника (XII–XIII), Тимофія ігумена (1132), свт. Павла, митр. Тобольського (1770), свт. Філарета Амфітеатрова, митр. Київського (1857), сщмч. Володимира, митр. Київського (1918). Прп. Савви Крипецького, Псковського (1495). Знайдення мощей прп. Іова Почаївського (1659). Сщмч. Олексія Будріна пресвітера (1918); прмчч. Казанських: Сергія (Зайцева), Лаврентія (Нікітіна), Серафима (Кузьміна), Феодосія (Александрова), Леонтія (Карягіна), Стефана, Георгія Тимофєєва, Іларіона Правдіна, Іоанна Сретенського та Сергія Галіна (1918); сщмч. Олександра Медведєва диякона (1918); сщмч. Миколая Георгієвського пресвітера (1931); сщмч. Василія Сокольського пресвітера (1937). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На утрені: – Мф. 11:27-30 (зач. 43). На літургії: – Апостол: 2Кор. 13:3-13 (зач. 197) і за четвер (під зачало): Гал. 1:1-10,20-2:5 (зач. 198).; Прпп.: Гал. 5:22-6:2 (зач. 213). Євангеліє.: Мк. 4:35-41 (зач. 18) і за четвер (під зачало): Мк. 5:1-20 (зач. 19).; Прпп.: Лк. 6:17-23 (зач. 24). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Учні пливуть морем; здіймається буря і ставить їх у небезпечне становище, а Господь спить. Взивають до Нього: “Господи, спаси!”, і Він одним словом приборкує бурю. Інше фактичне виявлення порядку Божественного промислу. І кожна людина, і народи, і Церква — пливуть морем життя самі, силами, в них вкладеними, природними і надприродними, за порядками, Богом заведеними. Господь спочиває, хоча й перебуває серед триваючих подій; Сам же діяти починає тоді, коли загрожує неминуче лихо, що може ухилити напрямок подій на противагу Божественним Його планам.
Він усюди є, все зберігає, все зігріває віянням любові Своєї, але діяти надає Своїм створінням, силами Ним даними, за законами і порядками, Ним усюди заведеними і збереженими. Він не особисто вседіючий, хоча все від Нього і без Нього нічого не буває. Завжди готовий Він і Сам впливати, коли це потрібно за Його безмежною премудрістю і правдою. Молитва — приймач Божих дій. Але найкраща молитва: “Господи! Тобі все відомо, зроби зі мною, як зволиш!”
“Легіон ім’я моє, бо нас багато” (Мк. 5:9). Духи не тілесні, тому місця собою не наповнюють і не займають, подібно до тіл. Цим пояснюється фізична можливість перебування багатьох духів в одній людині. Можливість моральна з боку духів зрозуміла з їхньої аморальності або відсутності будь-яких моральних засад, а з боку людини — з багатостороннього дотику душевним устроєм своїм до темної області нечистих сил. Але цим пояснюється тільки можливість; дійсність же вселення бісів підлягає умовам, яких визначити не маємо можливості. Можемо тільки сказати, що вселення духів не завжди буває видимим, не завжди виявляється відомими діями біснуватих. Є вселення духів невиявлене, потайне; є також влада духів над розумом, крім тіла, коли вони водять його, як хочуть, через пристрасті, які в ньому діють; люди ж думають, що вони всі самі діють, будучи посміховиськом нечистих сил. Як же бути? Будь справжнім християнином, і ніяка ворожа сила не здолає тебе.
