Великомучениця Параскева народилася у місті Іконії у Малій Азії. Батьки її особливо поважали п’ятницю, день, коли на Хресті постраждав Господь Ісус Христос. На честь цього дня вони і свою дочку назвали П’ятницею (грецькою Параскева).
Вона рано осиротіла. Досягши повноліття, Параскева прийняла обітницю дівства і дбала про поширення віри Христової серед язичників.
У 300 році прийшов до міста воєначальник імператора Діоклетіана, якому було доручено винищити християн. Параскева відмовилася принести жертву ідолам і за це була піддана катуванням. Її повісили на дереві й терзали тіло залізними цвяхами, а потім зірвали шкіру до кісток та ледве живу кинули в темницю. Бог не залишив святу страждальницю та зцілив її. Злий мучитель не зрозумів цього дива та продовжував катувати святу Параскеву, наказавши повісити на дереві і палити її смолоскипами. Згодом Параскеві відтяли мечем голову. Християни поховали тіло святої Параскеви. Від мощів великомучениці подавалися зцілення хворим.
У православних християн свята на честь Параскеви П’ятниці з давніх-давен користувалася особливою любов’ю. Їй присвячували храми та придорожні каплиці (П’ятниці); вважали її за покровительку полів та худоби. У її пам’яті люди приносили до храму плоди для освячення. Свята Параскева вважається цілителькою душевних та тілесних недуг, хранителькою сімейного благополуччя та щастя. Зображують її на іконах суворою подвижницею, високою, з променистим вінцем на голові.
