| Cедмиця 17 після П’ятидесятниці. | Пісний день. |
|
Прп. Євменія, єп. Гортинського (VII). Мц. Аріадни (II). Мцц. Софії та Ірини (III). Мч. Кастора. Мчч. Бідзіна, Шалви та Елізбара, князів Ксанських (1660) (Груз.). Прп. Євфросинії Суздальської, у миру Феодулії (прославлення 1698). Прп. Іларіона Оптинського (1873). Сщмчч. Олексія Кузнецова і Петра Дьяконова пресвітерів (1918); сщмчч. Амфілохія (Скворцова), єп. Красноярського, Іоанна Васильєва, Бориса Боголєпова, Михаїла Скобельова, Володимира Чекалова, Веніаміна Благонадєждіна, Константина Твердислова пресвітерів і мч. Сергія Ведернікова (1937). Собор новомучеників і сповідників землі Володимирської. Молченської (1405), Барської (XVII), йменованої «Цілителька» (XVIII) та Староруської (повернення її до Старої Русі у 1888 р.) ікон Божої Матері. |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: Еф. 3:8-21 (зач. 223). Євангеліє.: Лк. 4:1-15 (зач. 12).; Лк. 5:33-39 (зач. 21) |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Диявол приступає зі спокусою до Боголюдини — хто ж із людей буває від того вільний? Той, хто ходить з волі лукавого; він не зазнає нападів, а тільки спрямовується на все більше і більше зло; якщо ж скоро хто починає оговтуватися і замислюється почати нове життя з волі Божої, негайно починає діяти вся сатанинська область: хто з чим поспішає, щоб розпорошити добрі думки й починання того, хто кається.
Не встигнуть відхилити, — намагаються завадити доброму покаянню і сповіді; тут не встигнуть, — примудряються посіяти кукіль серед плодів покаяння і праці в очищенні серця; не встигають лихого навіяти, — зазіхають добро покривити; внутрішньо відбиті, — зовні нападають, і так до кінця життя. Навіть померти спокійно не дають; і після смерті ганяються за душею, поки не мине вона повітряні простори, де вони витають і тримають кубла.
“Як же, — адже це безвідрадно і страшно?” Для віруючого нічого тут немає страшного, тому що біси тільки метушаться біля богобоязливого, а сили ніякої не мають. Тверезий молитовник стріли з себе на них пускає, і вони далеко тримаються від нього, не сміючи підступити і боячись зазнаної поразки. Якщо ж досягають успіху в чомусь, то через нашу помилку. Ослабнемо увагою або дозволимо собі захопитися примарами їхніми, — вони тут як тут, і почнуть тривожити сміливіше. Не схаменешся вчасно — закрутять, а схаменеться душа — знову відскочать і здалеку підглядають, чи не можна знову якось підійти. Отже, будь тверезим, пильнуй, молись — і вороги нічого тобі не зроблять.
“Чи можете примусити синів чертога весільного поститися, коли з ними наречений?” — сказав Господь, і тим прорік закон, що і в чеснотах з подвигами всьому своє місце і час. І це до того необхідно, що справа невчасна і недоречна втрачає свою добротність, або зовсім, або частково. У природі зовнішній Господь все влаштував мірою, вагою і числом; хоче, щоб і в моральному порядку було все благообразно і по чину. Внутрішній благоустрій становить поєднання кожної чесноти з усіма ними в сукупності, або гармонія чеснот, щоб жодна не виділялася без потреби, а всі були в строю, як голоси в хорі.
Зовнішня благоустроєність кожній справі дає свої місця, час та інші дотичні моменти. Коли все це влаштовується, як слід, тоді відбувається те саме, як вродливу особу одягнути в прекрасний одяг. Чеснота благообразна, і внутрішньо, і зовні, гідна любові; а робить її такою християнська розсудливість, у старців — розсудливість, яку набувають досвідом, здоровим обговоренням житій святих при світлі слова Божого.
