1 жовтня, вівторок. (18 вересня за старим стилем)
Седмиця 15-та після П’ятидесятниці.
Посту немає.
Молченської (1405), Барської (XVII), йменованої «Цілителька» (XVIII) та Староруської (повернення її до Старої Русси у 1888 р.) ікон Божої Матері.
Прп. Євменія, єп. Гортинського (VII). Мц. Аріадни (II). Мцц. Софії та Ірини (III). Мч. Кастора. Мчч. Бідзина, Шалви та Єлизбара, князів Ксанських (1660) (Груз.). Прп. Євфросинії Суздальської, у миру Феодулії (прославлення 1698). Прп. Іларіона Оптинського (1873). Сщмчч. Олексія Кузнецова і Петра Дьяконова пресвітерів (1918); сщмчч. Амфілохія (Скворцова), єп. Красноярського, Іоанна Васильєва, Бориса Боголєпова, Михаїла Скобельова, Володимира Чекалова, Веніаміна Благонадєждіна, Константина Твердислова пресвітерів і мч. Сергія Ведернікова (1937). Собор новомучеників і сповідників землі Володимирської.
Читання дня
На літ.: — Ап.: Гал. 2:21-3:7 (зач. 204). Єв.: Лк. 3:23-4:1 (зач. 11).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Серед Великого посту пропонується для поклоніння чесний Хрест, щоб надихнути пісних трудівників до терпеливого несення піднятого ними ярма до кінця, а у вересні для чого це робиться? Так сталося? Але у промислительної Премудрості, яка все влаштовує, немає випадковостей. Ось це для чого: у вересні прибирають із поля, принаймні в нас. Отже, щоб одні з християн, відчуваючи достаток, не сказали: «душе! багато добра лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселися!» (Лк. 12:19), а інші від убогості не впали в дусі, постає перед очима всіх воздвизаємий Хрест, нагадуючи першим, що опора благополуччя — не майно, а християнське внутрішнє хрестоношення, коли зовнішнє, з благості Божої, складається, надихаючи других у терпінні здобувати душі свої, надихаючи на це упевненістю, що з хреста йдуть просто до раю; тому одні нехай терплять, сподіваючись, що йдуть прямим шляхом до Царства Небесного, а інші нехай куштують зовнішніх утіх зі страхом, щоб не закрити собі вхід на Небо.
