| Седмиця 3-тя після Пасхи. Глас 2 | Пісний день. |
Прп. Іоанна, учня прп. Григорія Декаполита (820–850). Мчч. Віктора, Зотика, Зінона, Акиндина та Северіана (303). Свт. Косми спов., єп. Халкідонського, та прп. Авксентія (815–820). Мч. Іоанна Нового з Яніни (1526). Сщмч. Віссаріона Селініна пресвітера (1918). Прмц. Тамари (Сатсі) ігумені (1942). Максимівської ікони Божої Матері (1299). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: Діян. 8:40-9:19 (зач. 21). Євангеліє.: Ін. 6:48-54 (зач. 23). |
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Святий апостол Павло спочатку так ревно захищав старозавітні порядки, бо щиро був упевнений, що на те, щоб ті порядки стояли незмінно, є непорушна воля Божа. Не тому ревнував, що то була батьківська віра, а тому, що, ревнуючи, службу Богові приносив. У цьому був дух його життя – Богові себе присвячувати і всі сили спрямовувати на угодне Йому.
Тому для навернення його або для того, щоб змусити його не стояти так за старозавітне, а стати, навпаки, на бік новозавітного, досить було наочно показати, що Бог не хоче вже Старого Завіту, а хоче Нового, все благовоління Своє від першого переніс на другий. Це і здійснило в ньому явлення йому Господа на шляху. Тут ясно стало для нього, що він не туди спрямовує свою ревність, куди слід, і що, діючи так, не догоджає Богові, а йде проти волі Його.
Це бачення ситуації, за допомогою благодаті Божої, негайно змінило його прагнення, і він звернувся з проханням: “Господи, що накажеш мені робити?” (Діян.9:6). І відтоді всю свою ревність звернув уже на те, що йому вказано було, і все життя не забував цієї події в житті своєму, але, вдячно згадуючи її, підігрівав тим ревність свою – не шкодуючи сил працювати для Господа, Спасителя свого.
Так діють і так слід діяти і всім, хто щиро навернувся до Господа.
