1 грудня, неділя.
(18 листопада за старим стилем)
Неділя 23-тя після П’ятидесятниці.
Різдвяний піст.
Мч. Платона (302 або 306). Мчч. Романа диякона та отрока Варула (303). Мчч. Закхея, диякона Гадаринського, і Алфея, читця Кесарійського (303). Св. Миколая Виноградова спов., пресвітера (1948). Собор святих Естонської землі.
Читання дня
Утр.: — Мф. 28:16-20 (зач. 116). На літ.: — Ап.: Еф. 2:4-10 (зач. 220). Єв.: Лк. 12:16-21 (зач. 66 — про нерозумного багача).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Сказавши притчу про багатого, який збирався тільки їсти, пити і веселитися, і за те був уражений смертю, не доживши до запланованих утіх, Господь підсумував: “Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє”. Тобто такі бувають, або така доля спіткає і тих, і інших. Ті, хто багатіє з богозабуттям, тільки й думають про плотські втіхи. Бажаючі уникнути цієї гіркої долі нехай “збирають не собі, а багатіють тільки в Бога”.
А оскільки багатство від Бога, то, коли воно тече, і присвячуй його Богові, і вийде святе багатство. Усі надлишки розділяй із нужденним: це буде те саме, що дане Богом повертати Богові. Хто бідному дає, Богу дає. Витрачаючи начебто багатство, такий істинно багатіє, багатіючи добрими справами — багатіє заради Бога, на догоду Йому, багатіє Богом, привертаючи Його прихильність, багатіє від Бога, Котрий “вірного у малому ставить над багатьма” (Мф. 25:21); багатіє в Бога, а не собі, бо не вважає себе власником, а тільки розпорядником і роздавачем, уся турбота якого полягає в тому, щоб задовольнити всіх, хто приходить до нього в потребі, а що-небудь особливо витратити на себе боїться, вважаючи це неправомірним вживанням ввіреного йому надбання.
